Паршивые вешалки... позвякивали, когда я уронил свою жопу на ширевке.
Закладки от закрутки
крыповых стволиков уже были расставлены по всей комнате. Мы с
желтым хозяином квартиры отжигали на полную. Как дураки взял товар на точке, в Красном Кубике, одном из самых известных рэп-клубов города. Ночные развлечения, дымный воздух, смесь запахов и звуков - вот что я любил, подсаживаясь на ширевку. Пусть это и
тёмная сторона моей жизни, зато какое приключение!
Вот однажды решил я, что пора кайфовать на полную катушку и решил слетать в Москву, чтобы посмотреть на Ленина. Мало того, что я хотел увидеть великого лидера со своими глазами, так еще и под психоделикой. И закрепить этот момент
незабываемой фотографией с Ленинским мавзолеем.
Ночью, под покровом тьмы, я отправился на железнодорожный вокзал, взяв с собой свои самые любимые штакетины. Ведь без них никакой путешественник в мире закрутки не может обойтись. Проделав путь до вокзала, я притаился в углу, вытащил из своего кармана штакетину, аккуратно закрутил и хапнул.
"Рейс номер 213 посадка началась!" - пронеслось по всему вокзалу. Я проснулся, словно оторванный от реальности, и потянулся взять свою сумку. Посмотрев на часы, понял, что у меня осталось считанные минуты до посадки.
Криповое чувство адреналина окутало меня, я знал, что очень скоро буду на самолете, летящем в столицу.
Вырвавшись из вокзала, я помчался к терминалу. Прибежав, я видел, как последние пассажиры поднимаются по трапу. Мое сердце колотилось, шум в голове напоминал мягкую мелодичную музыку. Я успел! Сбежавшись, я влетел на самолет, и мгновение спустя оно взлетело.
Великая Москва! Что же меня ждет здесь? Я сел в такси и попросил водителя подвезти меня к Красной площади,
центру всей страны. Спустившись из машины, я обернулся и увидел самую знаменитую достопримечательность -
Ленина в мавзолее. Он стоял там, неподвижный и могучий, словно царь, вошедший в историю.
Сделав несколько фотографий, я решил вернуться в свою радужную реальность. Москва была далеко не для меня, я всегда чувствовал себя лучше в своем маленьком городке. Но эта поездка оставила след в моей душе. Она показала мне, что мир огромен, и что когда-нибудь я снова посмотрю на Ленина, но уже в другой реальности, без закруток и без ширевки.
Теперь, вернувшись домой, я понимаю, что путешествия - это не только новые горизонты и впечатления, но и возможность увидеть мир в ином свете, осознать свое место в нем. Моя история легла в основу моего пути к осознанию и пониманию, что наркотики и ширевка - это не выход. Они только мутят голову и делают тебя зависимым от кода и штакетин. Позвольте мне сказать одно: бросьте это и попробуйте увидеть мир без них.
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.